Жінка із присмаком кави

Блоґ: Тетяна Ковалевич

Вона прокидається вранці рівно о шостій
І ставить свою керамічну турку на газову плитку
Для фону шепоче якісь там вірші, неначе молитву,
Та ріже лимонній пиріг ножем негострим.

У неї давно вже нема ніяких ілюзій
Стосовно відносин із чітко спланованим хепі-ендом.
Пихаті знайомі розповідають про неї легенди,
Колишні коханці перетворились на друзів.

Є хлопці на ніч. Та не до смаку їй експресо,
Бо справжня насичена кава дійсно буває смачною,
Коли на повільний вогонь поставиш, заливши водою
І залишаєш її визрівати у джезві.

Коли вже знайдеться час на всілякі дрибниці,
Вона підсолодить буденність смаком ванільного цукру
І буде наносити мелену каву, неначе пудру,
На пружні, налиті марним коханням сідниці.

А влітку вона від'їжджає зі свого міста
Торкнутись побіжно шалено-південної атмосфери —
Щоб шкіра набула відтінку кавових зерен,
Щоб зірки із неба вплітати в своє намисто.

І потім, забувши про сором та обережність,
Ніяк не зважаючи на бракування часу і втому,
Вона, як і кава, вже не дозволить заснути нікому
Із тих, у кого викликає шалену залежність.

Тоді вона стане такою, як є насправді —
немовби проходить крізь тіло її електрична проводка.
І хтось її вип'є, вже стиглу та витончено солодку,
Гарячу і терпку
жінку
із присмаком
кави.

10 коментарів

гарно. мені нагадало про одну людину)

Дякую, Василь)Сподіваюся, спогади були приємними!)))

Тетяно, пред тим як публікувати свої твори — добряче їх відредагуйте (на предмет помилок) або попросіть когось вам допомогти. Краще не поспішати. І «пружні, налиті марним коханням сідниці» — це не поезія. Спробуйте переробити. Щиро бажаю вам творчої наснаги і довершеності.

І «пружні, налиті марним коханням сідниці» — це не поезія.

Романе, хотілося б побачити обґрунтування вашої думки. Бо наразі це й виглядає як ваша думка (опінія) — і не більше (до того ж, занадто категорична, аби її обстояти).

Таню, на мою скромну думку, це поезія :)

Поєднання кави й жінки — тема розгадування загадок. Що одна таємнича, що й іншу так легко не осягнеш. Але кожен хоче відкрити таємницю! Кожен хоче зрозуміти й пізнати!.. Різні форми пізнання дають різні форми знання. Поезія дає погляд зсередини. Погляд переживання (співпереживання). Слова не завжди підбираються за змістом, вони самі вискакують з-під пера… Але є й такі слова, що просто вигадуються задля рими.
Шановна Тетяно, я підтримую Вашу поезію. Але також підтримую Романове побажання довершеності й наснаги:)

Мені дуже сподобалося. Дякую.

Тонке відчуття жіночої душі)

«Та не до смаку їй експресо,» (с) — що їй не до смаку? експреси чи еспресо? А «бракування часу» — це що? Вона забракувала час чи їй часу забракло? А «електрична проводка» — це система дротів (для передавання електричного струму). І з цими «пружними, налитити марним коханням сідницями» — якось також перегібчик — незрозуміло читачеві;) хто чиї сідниці коханням наливав ;)))).
Словники ще не відмінили, та і інтернет є ;) Та й коханців, яких їй вдається перетворювати на друзів, то те, на мою думку, натуральний хепі-енд. Гірше було б якби вона їх їла зранку до кави. А так вірш сільно хороший, оптимістични — панночка чітко знає своє місце в системі — хтось її обов'язково вип'є ;).

«пружні, налиті марним коханням сідниці».
а як на мене, це якраз і найпоетичніше… :)))
хоч зауваги про редагування на загал не зайві...:)

цікава така поезія навколо «налитих марним коханням сідниць».
І коментарі довкола них жиж ;)