Світло

Від світла твоїх фотоспалахів на шкірі з'являється легка засмага -
Альтернативне порційне сонце, яке пронизує наскрізь мою істоту...
Відсутність тебе у моїй спальні виводить усі прилади з рівноваги:
Вони починають іскрити, заповнюючи перешкодами всі частоти.
Ти й сам випромінюєш сяйне світло, у якого така довжина хвилі,
Що мої диспергуючі елементи раптом стрімко виходять із ладу,
Поглинають жадібно всі його кванти, як скажені, тремтять від безсилля
До спіну усіх моїх електронів, до несамовитої, безкомпромісної вади...
_________________________________
Проте, вирішати тобі, бо на кого ж іще покладатися,
Коли у моїй голові суцільний бардак?..
А втім, вже пізно — мої детектори кажуть «так»,
І я починаю повільно в тобі розчинятися.