Чи то справді...

Чи тікати подалі від тебе, чи вже навік залишатися?
Я так дико хочу залізти на стіну до самого небокраю…
Чи ти справді такий спустошений, яким бажаєш здаватися?
Чи я справді така переповнена, якою себе почуваю?
Ми такі радикально різні, це навіть у вічі кидається,
Що навколишні роблять ставки, ніби ми коні на іподромі…
Чи то справді кохання, коли так серце в лещатах звивається?
Борони мене, Боже, але вже занадто «пізно пити Боржомі.»